Частина 3
- 30 сент. 2017 г.
- 3 мин. чтения
З лікарні Іванка вернулися лише через місяць: худа, бліда, виснажена та з величезними темними кругами під очима, з короткою зачіскою замість довгого волосся і худюща. До впалих грудей вона ніжно пригортала мацюпуньку Софійку, не зважаючи на те,що маленька родилася на місяць раніше, немовлятко було здоровеньке та гарненьке, але трішки крикливе На подвір'ї рідного дому їх вже чекала насуплена Одарка, блимнувши очима та скрививши підковою писок, вона обернулася і зайшла до вітальні. За весь час, що донька була в лікарні, мати приїхала її навідати лише два рази -раз сама, а інший зі свахою, Семен навіть не подзвонив. Цілий місяць,кожного божого дня, взад- вперед до Іванки їздив Пилип: сидів біля доньки до пізного вечора, годував її та малу Софійку, бо в Іванки від стресу пропало все молоко, прав одяг, прасував та готував нехитрі страви. Одарка ж не вдарила палець об палець... Зайшовши до вітальні, Іванка присіла на крісло, Софійка зразу ж заскиглила, а через хвилину дитя вже голосно і розпачливо ридало. Пилип, зайшовши зразу за донею до вітальні, взяв внучку на руки і звернувся до Іванки: " Йди доню, приготуй Софійці пляшечку з молоком, а я з нею поцяцькаюся!" - він обережно поправив шапочку на голівці і лагідно загугукав до маленької:" А хто в нас такий нечемний? Га? А хто в нас такий нехороший і плаксивий?!" На кухні, на невеличкому столі, Одарка щось сердито колотила у великій мидниці; Іванка підійшла до столу, витягла з сумки пляшечки та суміш і, помивши руки, почала розігрівати молоко. Нарешті Одарка подала голос: " Сьогодні ввечері приїдуть свати і Семен!" Пляшечка випала в Іванки з рук, і голосно стукнувши по підлозі, розбилася, донька прошепотіла самими губами: " Мамо, вгомоніться! Не лізьте в моє життя!" І тут Одарка заверещала: " Твоє життя??!! Не лізти? Та після всього того, що я зробила? Та ми породнилися з такою сім'єю!!! А скільки я грошей витратила на твоє весілля?!"- вона розлюченого стукнула миднецею по столі і підлетіла до доньки: " Тепер будеш робити те, що я кажу! І тільки посмій мені Семена прогнати!" Гучний ляпас різанув доньку по обличчі, Іванка охнула і схопилася за почервонілу щоку, з розбитої губи потекла темночервона кров. До влетів Пилип з Софійкою на руках: "Одаркоо, дай дитині спокій!" -підскочивщи до дружини він боляче скрутив їй руку. Маленька Софійка заридала знов.
Ввечері, біля брами Вусатих, зупинилася розкішна та натерта до блиску автівка, з неї вийшов Семен з батьками - Дмитром та Ганною. Неспішно зайшовши на подвір'я він зупинився біля дверей і постукав. Двері йому відчинила причепурена та усміхнена Одарка: " Йой , Семенку, який ти файний! Актор, тай годі!" Вона не брехала, бо Семен дійсно прекрасно виглядав: в своєму темносиньому костюмі, в білосніжній сорочці, з свіжовзбим красивим обличчям - він був дуже схожий на красеня актора з якогось фільму. Задоволено примружившись Семен кивнув тещі та ступив до вітальні, за ним тихо зайшли його батьки. В кімнаті , за накритим столом, вже сиділа Іванка. Софійка мирно сопіла у візочку. Вперше за багато тижднів Семен побачив дружину, скрививши варги, буркнув: " Матко Бозка, яка ти страшна!!!" Підійшовши до столу, він ще раз, з огидою глянув на неї, мимохідь глянув на доньку, та присів на бамбетель. Батьки продовжували мовчки стояти. Одарка, запобігливо дивлячись в очі то їм,то Семенові, почала запрошувати до столу: " Сідайте, сідайте гості дорогі! Давайте вже миріться діти! Ось вип'ємо по чарочці і поговоримо!" Семен піднявся з бамбетеля, відкрив свій шкіряний портфель і витяг з нього якісь папери. Підійшовши до дружини кинув ними їй в лице: " Ніхто миритися не буде! Будемо розлучатися! Офіційно!" Одаркаголосно ойкнула. Прокинулася і заплакала Софійка.
Продовження буде...
Комментарии