Мої вітри ностальгії...
У кожного із нас є пісні, які тісно зв'язані з минулим.
Кожна пісня, кожна мелодія асоціюється з певною людиною або з обставинами, які сколихнули наше життя.
От йдеш собі або їдеш кудись...
День,як день.
День, як багато інших..
І тут, раптом, бемць і заграє тобі "Червона рута" з якоїсь автівки з українськими номерами.
І несподівано зникає все - і Італія, і затишне Салерно, зникаю доросла я...
Зникає все...
І вітри ностальгії переносять мене до мами, на її кухню, де вона ліпить пельмені з опеньками, біля неї скаче кудлата Аза і гавкає і я, ще така маленька і чогось набурмосена, ліплю з свіжого тіста великого сніговика.
А на білосніжному підвіконні, поміж фіалок та гераній, стоїть старе потріскане радіо з якого лиється кришталевий голос Яремчука: " ... і не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії"
Що ж таке героїзм?
Є в мене одна пацієнтка - бабуся, якій вже добре за вісімдесят.
Прихожу до неї раз в тиждень поставити крапельницю і, поки воно собі там капає, ми мило теревеним про те і се...
Ось і сьогодні: бабуся лежить на ліжку, вікна-двері відкриті і видно голубе море, а я роздивляюся купу різних світлин у сріблястихрамочках на стіні - звідти мені посміхаються бабусині діти, внуки і навіть один правнук.
А дітей у неї, аж шість -троє мужчин та троє жіночок - всіх їх вона піднімала та ставила на ноги сама, бо чоловік помер ще в вісімдесятих роках.
Після його смерті вона не вийшла більше заміж, жила разом з дітьми, працювала, пережила страшну хворобу і майже смерть, але, незважаючи на все, залишилася дуже позитивною людиною.
Ось і сьогодні задивилася я на ці світлини, милуюся, а потім зітхаю та кажу: "Сіньйора Чінція, ви матір- героїня! Це ж скільки треба мати сили, щоб виростити хороших дітей...
І кожен день їсти їм наварити, і випрати-попрасувати, вислухати кожного з них, прибрати... Героїзм, одним словом!"
Вона мене вислухала, посміхнулася і додала: " Та хіба ж це героїзм?! Справжній героїзм - це коли ти, зібравши прання всіх своїх дітей,ти чітко пам'ятаєш, де чиї шкарпетки, де чиї майтки та бюстгальтери і влучно розфасовуєш їх по поличках,не помилившися жодного разу!" - і глянувши на моє здивована обличчя вона зареготала.
Дзвінко-дзвінко,немов мала дитина...
Коротко про себе
Освіта: Università di Napoli "Federico II"
SCIENZE INFERMIERISTICHE ED OSTETRICHE · Неаполь
Зв"яжіться зі мною:
+0 (000) 000-00-00